Презентація до уроку · Інформатика

Кібербезпека

  • Інформатика
  • 18 слайдів
  • PPTX · безкоштовно для вчителів

Готова презентація «Кібербезпека»: 18 слайдів про паролі, двофакторку, фішинг і цифровий слід. Із контактами кіберполіції. PDF і PowerPoint.

Завантажуємо слайди…

1 / — ← → або свайп

«Ваш рахунок заблокують за 10 хвилин», «мам, скинь грошей на цю картку», «ви виграли приз, сплатіть комісію» — у кожному з цих повідомлень немає жодного складного коду. Є розрахунок на те, що людина поспішить. Саме тому кібербезпека — це передусім тема про звички, а вже потім про програми.

Презентація розбирає шість блоків, з яких складається цифрова безпека школяра: паролі, двофакторна автентифікація, фішинг, публічні мережі, цифровий слід і порядок дій, якщо акаунт уже зламали. 18 слайдів, один урок. Слайди можна переглянути просто тут, а PDF і файл PowerPoint — завантажити й адаптувати під свій клас.

Що всередині

  • Визначення. Що таке кібербезпека і чому смартфон сьогодні дорожчий за гаманець.
  • Мотив зловмисника. Гроші, акаунти, персональні дані й довіра ваших близьких.
  • Паролі. Чотири правила та порівняння слабкого й надійного пароля у дві колонки.
  • Двофакторна автентифікація. Що вона дає, коли пароль уже вкрали.
  • Фішинг. Чотири ознаки шахрайського повідомлення й чотири типові сценарії обману.
  • Мережі та пристрої. Публічний Wi-Fi, чужий комп’ютер і чому закрита вкладка — це не вихід з акаунта.
  • Цифровий слід. Що можна дізнатися про учня за п’ять хвилин у його соцмережах.
  • Алгоритм і контакти. П’ять кроків, коли акаунт зламали, та офіційні номери в Україні.

Чотири ознаки шахрайського повідомлення

  • Терміновість. «Залишилося 10 хвилин», «останні два місця». Мета — щоб ви не встигли подумати й перевірити.
  • Дивне посилання. Адреса схожа на справжню, але з підміненою літерою, зайвим словом чи іншим доменом.
  • Прохання ввести дані. Логін, код із SMS, CVV, повний номер картки. Справжній сервіс не запитує цього в листі чи в чаті.
  • Незвична форма. Звертання «шановний клієнт», помилки, механічний переклад, інший стиль, ніж завжди.

Одне правило варто запам’ятати дослівно й повторити з класом уголос: жоден банк і жодна державна установа не просить назвати CVV-код, повний номер картки чи код із SMS. Той, хто просить, — шахрай, незалежно від того, як він представився.

Яким має бути пароль

  1. Довгим. Від 12 символів. Довжина захищає краще, ніж екзотичні знаки: фраза з кількох непоєднуваних слів надійніша за «Qw!7».
  2. Унікальним. Свій пароль для пошти, свій — для кожного важливого сервісу. Витік в одному місці не має відчиняти всі двері.
  3. Без особистих даних. Ім’я, дата народження, кличка улюбленця вгадуються найшвидше — усе це є у відкритому профілі.
  4. Збереженим у менеджері паролів, а не в нотатках телефону, не в чернетці листа й не на папірці під клавіатурою.

Поверх пароля має працювати двофакторна автентифікація: після пароля сервіс просить одноразовий код із застосунку-автентифікатора. Навіть із украденим паролем зайти не вдасться. Код із застосунку надійніший за код у SMS, бо номер телефону можна перевипустити на іншу людину.

Що робити, якщо акаунт уже зламали

  1. Змінити пароль із іншого, довіреного пристрою.
  2. Увімкнути двофакторну автентифікацію й завершити всі активні сесії.
  3. Попередити друзів і рідних, що від вашого імені можуть писати й просити гроші.
  4. Перевірити, чи не змінено пошту й номер телефону для відновлення доступу.
  5. Якщо зникли гроші — негайно зателефонувати в банк і звернутися в поліцію.

Офіційні канали в Україні варто записати в зошит: 102 — якщо йдеться про злочин, цілодобово; 0 800 50 51 70 — гаряча лінія Департаменту кіберполіції; ticket.cyberpolice.gov.ua — онлайн-форма звернення.

Як провести урок

  1. Почніть з мотиву (5 хв): слайд «За чим насправді полюють». Поки клас не розуміє, навіщо хтось витрачає час на школяра, правила звучать як формальність.
  2. Паролі й двофакторка (10 хв): чотири правила, порівняння у дві колонки. Попросіть кожного подумки перевірити свій пароль до пошти — вголос називати не треба.
  3. Фішинг (10 хв): чотири ознаки й чотири сценарії. Найкраще працює, коли учні самі згадують повідомлення, які отримували.
  4. Цифровий слід (5 хв): слайд «Що про вас можна дізнатися за п’ять хвилин». Тут важливо не лякати, а показати механіку.
  5. Алгоритм і контакти (5 хв): п’ять кроків і номери. Попросіть переписати їх у зошит — це той випадок, коли список потрібен під рукою.
  6. Завершіть обговоренням (5 хв): «Чому людину обдурити простіше, ніж зламати програму?»

Кому підійде

Учителям інформатики на темах про безпеку в інтернеті та захист даних, класним керівникам — на виховну годину з цифрової грамотності, а також для батьківських зборів: більшість слайдів зрозумілі без підготовки. Матеріал розрахований на 5–9 класи, старшим підійде як швидке повторення перед практикумом. Якщо ви шукаєте суміжну тему про чесність у навчанні й роботі з чужим текстом, подивіться презентацію про академічну доброчесність.

Питання і відповіді

Що таке кібербезпека простими словами?

Це захист пристроїв, акаунтів і даних від крадіжки та несанкціонованого доступу. Більшість щоденних ризиків стосується не програм, а звичок: якого пароля ви вживаєте, за яким посиланням переходите і що публікуєте про себе.

Який пароль вважається надійним?

Довжиною від 12 символів, унікальний для кожного сервісу, без імені та дати народження, збережений у менеджері паролів. Фраза з кількох непоєднуваних слів надійніша за короткий набір спецсимволів.

Навіщо двофакторна автентифікація, якщо пароль складний?

Складний пароль можна вкрасти через витік бази чи фішинговий сайт — і тоді він нічим не кращий за простий. Другий крок входу зупиняє зловмисника навіть з правильним паролем у руках.

Чи можна заходити в банківський застосунок із публічного Wi-Fi?

Краще ні. У відкритій мережі трафік може бачити не лише той, кому ви довіряєте. Для банку й оплат надійніше користуватися мобільним інтернетом.

Куди звертатися, якщо шахраї зняли гроші з картки?

Спершу — у банк, щоб заблокувати картку й зафіксувати операцію. Далі — заява в поліцію (102) або звернення до кіберполіції через ticket.cyberpolice.gov.ua чи гарячу лінію 0 800 50 51 70.

А домашку перевірить «Зошит»

Правила цифрової безпеки запам’ятовуються не з одного уроку, а з повторення — і саме на повторення в учителя найменше часу. У «Зошиті» кожен учень отримує свій варіант завдань, а помилки приходять до вас згрупованими за типом: одразу видно, хто плутає фішинг зі спамом, а хто досі впевнений, що один пароль на все — це зручно. Задати домашку.